Євген Плужник-"Річний пісок слідок ноги твоєї..."

Твори українською мовою.Читати онлайн.

    Річний пісок слідок ноги твоєї
    І досі ще — для мене! — не заніс...
    Тремтить ріка, і хилиться до неї
    На тому березі ріденький ліс...
    
    Не заблукають з хуторів лелеки,—
    Хіба що вітер хмари нажене...
    О друже мій єдиний, а далекий,
    Який тут спокій стереже мене!
    
    Немов поклала ти мені на груди
    Долоні теплі, і спинилось все:
    І почуття, і спогади, і люди,
    І мертвий лист, що хвилями несе...
    
    Немов ласкаві вересневі феї
    Спинили час,— і всесвіт не тече...
    І навіть цей слідок ноги твоєї
    Вже не хвилює серця і очей...
    
    Бо я дивлюсь і бачу: все навіки
    На цій осінній лагідній землі,
    І твій слідок малий — такий великий,
    Що я тобі й сказати б не зумів
    

Повний текст вірша Євгена Плужника.
Твір входить до шкільної програми 11-го класу з української літератури

Дивіться також