Василь Симоненко-"Задивляюсь у твої зіниці..."

Твори українською мовою.Читати онлайн.

    Задивляюсь у твої зіниці
    Голубі й тривожні, ніби рань.
    Крешуть з них червоні блискавиці
    Революцій, бунтів і повстань.
    
    Україно! Ти для мене диво!
    І нехай пливе за роком рік,
    Буду, мамо горда і вродлива,
    З тебе дивуватися повік...
    
    Одійдіте, недруги лукаві!
    Друзі, зачекайте на путі!
    Маю я святе синівське право
    З матір'ю побуть на самоті.
    
    Рідко, нене, згадують про тебе,
    Дні занадто куці та малі,
    Ще не всі чорти живуть на небі,
    Ходить їх до біса на землі.
    
    Бачиш, з ними щогодини б'юся,
    Чуєш — битви споконвічний грюк!
    Як же я без друзів обійдуся,
    Без лобів їх, без очей і рук?
    
    Україно, ти моя молитва,
    Ти моя розпука вікова...
    Гримотить над світом люта битва
    За твоє життя, твої права.
    
    Ради тебе перли в душу сію,
    Ради тебе мислю і творю...
    Хай мовчать Америки й Росії,
    Коли я з тобою говорю.
    
    Хай палають хмари бурякові,
    Хай сичать образи — все одно
    Я проллюся крапелькою крові
    На твоє священне знамено.

Повний текст вірша Василя Симоненка.
Твір входить до шкільної програми 11-го класу з української літератури, а також до програми ЗНО 2018 року (зовнішнього незалежного тестування) з української літератури

Дивіться також