Леся Українка-"Конвалія"

Твори українською мовою.Читати онлайн.

    Росла в гаю конвалія
    Під дубом високим,
    Захищалась від негоди
    Під віттям широким.
    
    Та недовго навтішалась
    Конвалія біла, —
    І їй рука чоловіча
    Віку вкоротила.
    
    Ой понесли конвалію
    У високу залу,
    Понесла її з собою
    Панночка до балу.
    
    Ой на балі веселая
    Музиченька грає,
    Конвалії та музика
    Бідне серце крав.
    
    То ж панночка в веселому
    Вальсі закрутилась,
    А в конвалії головка
    Пов'яла, схилилась.
    
    Промовила конвалія:
    "Прощай, гаю милий!
    І ти, дубе мій високий,
    Друже мій єдиний!"
    
    Та й замовкла. Байдужою
    Панночка рукою
    Тую квіточку зів'ялу
    Кинула додолу.
    
    Може, й тобі, моя паяно.
    Колись доведеться
    Згадать тую конвалію,
    Як щастя минеться.
    
    Недовго й ти, моя панно,
    Будеш утішатись
    Та по балах у веселих
    Таночках звиватись.
    
    Може, колись оцей милий,
    Що так любить дуже,
    Тебе, квіточку зів'ялу,
    Залишить байдуже!..

Повний текст вірша Лесі Українки.
Твір входить до шкільної програми 11-го класу з української літератури, а також до програми ЗНО 2018 року (зовнішнього незалежного тестування) з української літератури

Дивіться також